Останнім часом значна увага приділяється психологічній підготовці людини до критичних ситуацій. Частіше за все людину вбиває не відсутність рятувальних засобів, а розгубленість і страх, психологічна непідготовленість до боротьби із стихією. Не губитись, активно боротися за порятунок свій і судна, тверезо оцінювати свій стан і можливості - закон поведінки при аварії. До аварії потрібно готуватися, як до преодаленію порогів, тобто тренуватися в основних діях і прийомах: умінні покинути перевернуте судно, плаванні в рятувальному жилеті в бурхливій воді, кидання і прийому рятувального кінця.
У аварійній ситуації необхідні постійний самоконтроль і контроль за обстановкою на річці. Перекинувшись з байдаркою, потрібно виплисти і тримаються за неї. Слід по можливості не випустити з руки весла, і схопившись за обв'язування закинути його на дно байдарки. Пливучи разом з судном, треба прагнути щонайшвидше пристати до берега. Якщо байдарка знаходиться в улові або на плесі, і ви не позбулися весла, забирайтеся на байдарку верхи і підгребіть до берега (рекомендовано для каркасно-надувних і надувних байдарок). Знаходячись у воді, слід пам'ятати про основні небезпеки - удари об камені, збої в диханні, переохолодження.
Щоб ослабити удари об камені, необхідно зайняти у воді правильне положення - підняти і злегка зігнути ноги. Від ударів об камені можна захиститься також веслом або байдаркою. Удари об камені найбільш вірогідні на складних ділянках річки. Тому, якщо попереду серьозна перешкода ( крутий водозлив, водопад, часті камені), краще кинути судно і самому дістатися до берега. Якщо до початку небезпечної ділянки зробити це не можна, можна зайти в "тінь" каменя і там чекати подачі з берега рятувального кінця. Найчастіше ударам об камені піддаються кінцівки, але набагато небезпечніше удари по життєво важливих центрах, що можуть викликати втрату свідомості або больовий шок. Існує і інша точка зору - удари об перешкоди далеко не завжди страшні. Вода обходить великі камені, і людину зрештою протягне мимо, а якщо і ударить, то не сильно. Інша справа, перешкоди, проникні для води: завали, дерева, гребінки вузьких гострих каменів, троси, залізний непотріб, що низько нависають на водою виступи скель; від них нічого не захистить, від них треба тікати, вичавлюючи всю силу з рук і ніг.
Збої в диханні виникають через недостатню підйомну силу спасжилета, через невідповідності ритму дихання характеру хвиль на річці або через втоми від посиленої роботи по виходу на берег. Високі вали при будь-якому спасе накривають з головою, тому ритм дихання потрібно привести у відповідність з чергуванням валів. Працювати до повної знемоги з метою виходу на берег потрібно тільки тоді, коли є на те реальна можливість.
Дуже небезпечне переохолодження організму. Час настання такого моменту залежить від фізичного стану, віку і типу нервової системи кожної людини, проте 10-15 хвилин - крайній термін перебування в холодній воді гірських річок. Якщо за 5-7 хвилин не вдалося причалити до берега з байдаркою самостійно, потрібно її кидати і прибиватися до берега самого.
Головне - не бути пасивним, діяти, виходячи тільки зі своїх сил і можливостей, не чекаючи, втрачаючи час, допомоги товаришів.
